Технологія вирощування ріпаку

Технологія вирощування ріпаку фото

Ріпак — олійна сільськогосподарська культура, яка займає одне з лідируючих місць у сівозміні України, проте багатьох аграріїв досі насторожує її неоднозначність. Справа в тому, що вирощування ріпаку в Україні ускладнюється труднощами в технології культивування, а також збитком врожаю, який наносять численні хвороби, шкідники та несприятливі кліматичні умови. Але незважаючи на це, висока окупність ріпаку приваблює фермерів, і вони продовжують активно засівати поля саме цією культурою. Адже при дотриманні всіх агротехнічних правил і важливих рекомендацій досвідчених агрономів можна домогтися максимальної рентабельності ріпаку і отримати хороший прибуток.

Сьогодні найбільш популярними для вирощування є два основних різновиди ріпаку: озимий та ярий. Основна відмінність між ними полягає у тому, що озимий ріпак дає набагато вищий урожай, ніж ярий, а також він більш стійкий до зимових холодів. Ярий, в свою чергу, легше переносить спекотну погоду та посуху, саме тому даному виду віддають перевагу, коли планують вирощування ріпаку на півдні України.

Підготовка ґрунту під посіви ріпаку

Вирощування ярого ріпаку, як і озимого, починається з планування сівозміни. Перш за все, потрібно враховувати той факт, що на початку вегетаційного періоду рослини ріпаку йдуть в ріст досить повільно, тому їх можуть заглушити бур'яни. Виходячи з цього, при підготовчих роботах рекомендується ретельно очищати поля не тільки від бур'янів, а й падалиці попередника. Добре, якщо попередньою культурою у сівозміні буде озима пшениця і ячмінь або зернобобові культури. Після цукрових буряків і хрестоцвітих висівати ріпак не варто, оскільки ці культури вражаються тими ж шкідниками, що і рапс. Розміщувати ріпак на одному і тому ж місці можна не раніше, ніж через 4 роки.

Ріпак є прекрасним попередником для багатьох сільськогосподарських культур. Його коріння здатне проникати вглиб ґрунту на 2,5 м, за рахунок чого поліпшується дренаж, повітро-і вологопроникність ґрунту.

Дана олійна культура надає перевагу ділянкам з нейтральним або слабокислим ґрунтом, показник Ph якого знаходиться у межах 5,5–6,8. Важкі та легкі ґрунти з низькою теплопровідністю вважаються непридатним для вирощування ріпаку.

Восени після очищення поля проводять дискування і оранку ґрунту на глибину 20 см, при цьому грудкуватість ґрунту не повинна перевищувати 10 см, гребенів і розвальних борозен — не більше 5 см висоти. Для цих цілей рекомендують використовувати передплужники або пристрої дроблення перевернутої землі.

Навесні рекомендується застосування боронування, культивування, вирівнювання і коткування земельної ділянки під ріпак.

Оранка грунту на полі фото

Передпосівна обробка і посів насіння ріпаку

Незалежно від того, передбачається вирощування ріпаку на насіння або ж з іншою метою, підготовка посівного матеріалу є обов'язковою умовою для успішного результату.

Насіння олійного ріпаку потрібно обов'язково обробити спеціальним протравлювачем, щоб захистити молоді сходи від безлічі небезпечних захворювань і шкідників, зокрема, хрестоцвітої блішки.

Обробка насіння ріпаку протравлювачем фото

Для передпосівної обробки можна вибирати не тільки захисні препарати, але і рістстимулюючі.

Одне з головних значень для отримання високого врожаю має термін посіву насіння. Так, ярий ріпак рекомендується висівати якомога раніше, оскільки рослинам цього виду необхідний довгий світловий день. При пізньому посіві розвиток рослин сповільнюється, а їх здатність до формування врожаю істотно знижується.

Щоб не запізнитися з посівом ярого ріпаку, починайте проводити цю процедуру в період сівби зернових культур, таких як ячмінь, овес або яра пшениця.

Традиційно ріпак висівають рядовим способом з міжряддями 15 см. Глибина загортання насіння на важких ґрунтах становить 2,0–2,5 см, на легких — 2,5–3,5 см. Норма висіву ярого ріпаку — 2,0–2,5 млн/га.

З огляду на те, що насіння ріпаку має досить дрібну фракцію, дуже важливо підібрати для його посіву правильну сівалку, щоб забезпечити рівномірне розміщення насіння в неглибокий (2–2,5 см) шар ґрунту. Після закладення насіння в ґрунт необхідно обов'язково провести коткування ґрунту.

Використання грамотно продуманих технологій передпосівної підготовки насіння і правильно обраних посівних машин — важливий аспект, що дозволяє вберегти сходи ріпаку від шкідників в найбільш уразливий період їх розвитку.

Догляд за посівами

Як ми вже говорили раніше, вирощування ярого ріпаку в Україні передбачає суворе дотримання основних прийомів агротехніки, ключовим з яких є догляд за рослинами в післясходовий період. Заходи по догляду включають регулярне видалення бур'янів, захист посівів від хвороб і шкідників, а також своєчасне внесення необхідних мінеральних добрив, згідно фази розвитку рослин.

Система заходів по боротьбі з засміченням посівів повинна базуватися на таких основоположних факторах, як вид бур'янів, ґрунтово-кліматичні умови конкретного регіону та особливості земельної ділянки, на якій вирощується ріпак.

Серед найпоширеніших бур'янів ріпаку виділяють такі однорічні: гірчиця польова, горяни, лобода біла, мишій сизий і зелений. Із зимуючих бур'янів найчастіше зустрічаються волошка синя, грицики і ромашка непахуча, а з багаторічних — осот і берізка польова, а також пирій повзучий.

Уникнути засмічення ріпаку однорічними бур'янами допомагає боронування поля легкими боронами впоперек посівів в жарку погоду. Проводити цей агроприйом потрібно в фазу 3–4 листків.

Технічне видалення бур'янів на полі з ріпаком фото

Такі бур'яни, як осот польовий, кульбаба, осот, молочай, льонок і берізка польова можна знищити в пару і попередній культурі. Для цього рекомендується застосовувати хімічні препарати — гербіциди.

Існує цілий ряд спеціальних гербіцидів, які можна використовувати під передпосівну культивацію і до сходів ріпаку. Такі препарати допомагають позбутися однорічних злакових та дводольних бур'янів.

Найбільш небезпечним є засмічення посівів ріпаку пізніми злаковими бур'янами, оскільки їх насіння є важковідокремлюваним  від насіння ріпаку.

Найбільш поширеними і небезпечними шкідниками ріпаку є ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, хрестоцвіті блішки і капустяна міль. Для боротьби з ними використовують спеціальні інсектициди, які застосовують відповідно до інструкції.

Серед хвороб, які найчастіше вражають ріпак, можна виділити фузаріоз, альтернаріоз, чорну ніжку, борошнисту росу і несправжню борошнисту росу. Кращим заходом проти даних захворювань є профілактика, оскільки хвороботворні патогени нерідко зберігаються у ґрунті та на рослинних рештках. Тому дуже важливо ретельно очищати поле від залишків культур-попередників і дотримуватися сівозміни.

Якщо на посівах ріпаку все ж проявилися ознаки ураження хворобою, рекомендується провести обприскування рослин фунгіцидами, спрямованими на боротьбу зі збудниками інфекцій.

Внесення добрив

Ріпак досить вимогливий до живильних речовин і родючості ґрунту, незалежно від того, де вирощують ріпак в Україні. Так, щоб сформувати повноцінний урожай, даній культурі необхідно в 2 рази більше фосфору й азоту, а також в 3–5 разів більше калію, ніж зерновим.

Ріпак відрізняється високою чутливістю до рівня азоту в ґрунті і термінів внесення азотних добрив. Дефіцит даного елемента провокує пожовтіння рослин, їх листя в свою чергу набуває оранжево-червоного забарвлення з бордовими жилками, після чого засихає і опадає. Тому вносити азот під ріпак потрібно якомога раніше, щоб рослини були забезпечені цим елементом з початку періоду вегетації.

Подібна ситуація і з фосфором, оскільки коренева система рослин ріпаку здатна засвоювати нерухомий фосфор із ґрунту, за рахунок чого земля може швидко виснажуватися.

Що стосується калію, потреба ріпаку в цьому поживному елементі теж досить висока. При нестачі калію сповільнюється формування коренів і зростання рослин, вони стають більш схильні до вилягання. Своєчасне внесення калійних добрив сприяє утворенню на рослинах більшої кількості квіток і насіння, а також більш високому забезпеченню насіння маслом.

Внесення добрив на полі (в промислових масштабах) фото

Калій здатний запобігати надмірному вмісту хлоридів, які викликають захворювання рослин на хлороз.

Одним з важливих елементів для повноцінного росту і розвитку ріпаку є сірка. Вона не тільки позитивно впливає на врожайність, але також підвищує вміст в зерні олії. При дефіциті сірки листя рослин стає мармуровими, а квітки — блідо-білими. Також порушується формування стручків — в них нерідко утворюються дрібне насіння і порожнечі. Щоб уникнути браку сірки, часто застосовують сульфат амонію (сірковмісне азотне добриво).

У фазу цвітіння рослинам ріпаку необхідний бор. Визначити брак цього елементу можна за такою основною ознакою, як хлороз молодого листя, старе листя при цьому набуває фіолетово-червоного забарвлення і скручується.

Прихований дефіцит бору супроводжується відсутністю стручків, зменшенням кількості в них зерен і появою численних пагонів, які не сформували стручків після цвітіння.

Щоб забезпечити посіви ріпаку бором, рекомендується використовувати борну кислоту або спеціальні добрива на основі цього елемента.

Таким чином, грамотна технологія вирощування ріпаку в Україні неможлива без комплексного застосування добрив, оскільки дана культура має високу потребу в повноцінному харчуванні. Система внесення мінеральних добрив включає такі основні етапи:

  • розрахунок норм добрив в залежності від рівня родючості ґрунту;
  • застосування фосфорно-калійних добрив з використанням локального внутрішньоґрунтового  методу;
  • внесення азоту на початкових етапах вегетації рослин.

Не забувайте, якщо при вирощуванні ріпаку технологія комплексного забезпечення посівів добривами не застосовується, врожайність культури значно знижується, що може призвести до великих збитків.

Збирання врожаю ріпаку

Під час збиральних робіт даної олійної культури потрібно враховувати, що рослини нахиляються в сторону, а листя і стебла верхньої частини підсихають і утворюють своєрідний переплетений рослинний килим. Буває і так, що до часу збирання ріпак частково вилягає.

Дозрівання ріпаку залежить від термінів посіву і особливостей конкретного сорту. При вологості повітря менше 14% стручки ріпаку розтріскуються, а насіння обсипається. У вітряну погоду втрати врожаю від розтріскування можуть становити 30%.

Однією з найважливіших складових технології збирання ріпаку, яка дозволяє скоротити втрати, є десикація — сушка рослин на корені. Цей агрозахід забезпечує швидке і рівномірне дозрівання насіння, завдяки чому можна провести прибирання в зручні терміни, незалежно від погодних умов. Десикація дозволяє приступити до збирання ріпаку вже через 1–2 тижні після проведення обробки посівів спеціальним препаратом — десикантом.

Забирають урожай переважно за допомогою прямого комбайнування із застосуванням рапсового столу. Такий сучасний агроприйом дозволяє істотно знизити втрати врожаю олієнасіння.

Уборка урожая рапса фото

Зібране насіння повинне пройти первинну обробку і сушку, після цього його можна відправляти на зберігання.

0 Коментарів
Коментувати

При розмiщеннi коментаря Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові для заповнення поля позначені*
Актуальні матеріали
Порада тижня
Ми на Facebook
Ми в соціальних мережах

Найсвіжіщі матеріали на наших сторінках: