Циліндроспоріоз

циліндроспоріоз ріпаку фото

Серед найбільш шкідливих хвороб ріпаку в Україні виділяють ризоктоніоз, пероноспороз, біла та сіра гнилі, альтернаріоз, некроз кореневої шийки, а також циліндроспоріоз (або світла плямистість). У результаті останнього захворювання втрачається частина врожаю ріпаку, погіршується якість вегетативної маси рослин даної культури. Так, у результаті циліндроспоріозу в рослинах знижується вміст вітаміну С, протеїну, жиру та цукру. Також в листі ріпаку знижується сумарна кількість амінокислот в 1,5–2 рази.

Циліндроспоріоз здатен вражати рослини всюди, де вирощується дана культура, однак в північно–західних областях захворювання шкідливіше. При цьому в роки з високою вологістю — і в інших регіонах хвороба здатна завдати серйозної шкоди врожаю.

Залежно від сорту та технології вирощування ріпаку втрата врожаю може становити від 30% і більше, при цьому технологічні та посівні якості рослини знижуються. Що ж таке циліндроспоріоз ріпаку, чому він виникає і як з ним боротися? Про це і йтиметься в даній статті.

Причини виникнення циліндроспоріозу

Збудник захворювання — гриб Pyrenopeziza brassicae B. Sutton et Rawlinson (конідіальна стадія — Cylindrosporium concetricum Grev). Патоген може зберігатися більше року на уражених рештках рослин капустяних культур. Апотеції гриба на рослинних рештках є первинним джерелом інфекції. У такій формі патоген здатний зберігатися навіть у несприятливих умовах (наприклад, в жарку і суху погоду). Як тільки на уражені рослинні ділянки потрапляє волога, з апотеції викидаються сумкоспори.

Додаткове джерело зараження — це уражені рослини озимого ріпаку та насіння. У них здатна зимувати грибниця патогена, яка формує навесні на ураженій ділянці рослини конідіальне ложе. У загущених посадках при прохолодній і вологій температурі повітря хвороба досить швидко розвивається.

Конідії гриба поширюються на здорові рослини за допомогою вітру і дощу. Таким чином поширюється інфекція на відстань до 2 км, а іноді й далі. При температурі 10–15 °С і вологості повітря 85% і вище зараження рослин найбільш ймовірне, оскільки такі умови сприятливі для розвитку хвороби. Якщо на вулиці стоїть суха і спекотна погода, розвиток захворювання призупиняється.

Розвивається патоген між кутикулою і клітинами епідермісу у вигляді розгалуженої грибниці. Міцелій гриба розростається до 2 см у місці проникнення гіфи і формує конідіальне ложе білого кольору у формі кола. Після дозрівання кутикула розривається, і на ураженій ділянці можна помітити подушечку з конідій гриба білого або світло–коричневого відтінку.

На рослинних рештках, уражених інфекцією, формується сумчаста стадія. На уражених ділянках утворюються апотеції, розмірами 150–450 мкм з білим нальотом і темно–сірими краями. У них формуються сумки із сумкоспорами.

Симптоми циліндроспоріозу

Перші симптоми захворювання з'являються восени, коли погода стає більш прохолодною, а температура повітря знижується.

Умови, за яких циліндроспоріоз ріпаку розвивається стрімкіше: вологість і невисока температура повітря, дощова та вітряна погода, неприбрані заражені рослинні залишки, загущені посіви.

Проявляються симптоми циліндроспоріозу ріпаку на листках, стеблах та стручках рослин. Уражені ділянки на листі мають світло–зелені плями на верхній і нижній стороні пластини. Згодом вони збільшуються, зливаються, центр такої плями блідне, а краї ураженої ділянки мають волохатий наліт білого кольору. Потім плями набувають коричневого відтінку і стають схожі на опіки від азотних добрив.

циліндроспоріоз фото

На стеблах і квітконосах циліндроспоріоз проявляється у вигляді довгастих плям коричневого або бежевого відтінку з темною облямівкою. Якщо ураження сильне, розвиток стебел та квітконосів припиняється, і вони всихають. Під час ураження бутонів і квітів вони стають темними та обпадають.

Якщо інфекція вразила стручки ріпаку, на них утворюються смуги бежевого відтінку з темною облямівкою. Спочатку смуги невеликих розмірів, потім вони стають більші і змінюють забарвлення на більш коричневе, а у вологу погоду з'являється білий волохатий наліт на межі зі здоровими тканинами. Уражені стручки скручуються, розтріскуються і опадають.

Інтенсивність ураження всіх частин рослини прямо пропорційна ступеню ураження листя рослини.

Заходи захисту та профілактика захворювання

Захисні заходи посівів і збереження врожаю зводяться до дотримання правил вирощування цієї культури:

  • Дотримання сівозміни. Так, висівати ріпак після цукрових буряків можна тільки через 2 роки, під час вирощування соняшнику слід пам'ятати, що ця культура накопичує хвороби, які можуть нашкодити рапсу.
  • Оптимальна густота посівів.
  • Вирощування сортів, стійких до даного захворювання.
  • Своєчасне прибирання бур'янів.
  • Видалення рослинних залишків.
  • Протруювання насіння перед посівом.

Якщо під час вегетаційного періоду виникла загроза інтенсивного розвитку захворювання, рослини необхідно обробити фунгіцидами. Серед таких виділяють кілька препаратів. Наприклад, Альтерн (0,5–1 л/т), ним обробляють ріпак ранньою весною та під час цвітіння рослин для підвищення стійкості цієї культури. Також можна відзначити препарат Аканто Плюс 28 (0,5–1 л/т), обприскування яким можна проводити в період вегетації для збереження врожаю і поліпшення його якості в умовах розвитку захворювання.

Щоб визначити оптимальні терміни обприскування фунгіцидами рослин, слід враховувати наступні критерії:

  • оцінка поширення хвороби, ступінь ураження,
  • короткостроковий прогноз розвитку хвороби.

Так, при циліндроспоріозі доречним буде застосування фунгіцидів, якщо ступінь ураження рослин становить 30% і більше, тривалий час йдуть дощі з вітром, спостерігається випадання рясної роси, знаходження на рослинах тривалий час крапель води. Однак варто пам'ятати, що дотримання всіх агротехнічних заходів при вирощуванні ріпаку знижує ризик зараження грибковими захворюваннями, в тому числі і циліндроспоріозом.

0 Коментарів
Коментувати

При розмiщеннi коментаря Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові для заповнення поля позначені*